Захист у кримінальних справах
Адвокат

Затримання за статтею 72 Закону про Міністерство внутрішніх справ не може перевищувати 24 години. Особу слід звільнити раніше, якщо підстави припинили існувати. Будь-яке позбавлення волі після цього строку вимагає окремої правової підстави та належного рішення компетентного органу.

Пред’явлення обвинувачення саме собою не продовжує поліцейського затримання. Постанова прокурора про затримання до 72 годин за статтею 64(2) Кримінального процесуального кодексу є окремим заходом для доставлення обвинуваченого до суду за клопотанням про тримання під вартою; вона не застосовується автоматично.

Право на правову допомогу для захисту виникає негайно при затриманні або фактичному обмеженні свободи пересування.

Правова підстава: Статті 72–74 Закону про Міністерство внутрішніх справ; Стаття 64(2) Кримінального процесуального кодексу.

ОБВИНУВАЧЕНИЙ — особа, якій офіційно надано цей процесуальний статус за умовами та процедурою статті 54 Кримінального процесуального кодексу. На досудовій стадії пред’явлення обвинувачення регулюється статтею 219. На судовій стадії особа, щодо якої розглядається обвинувачення, має статус підсудного.

Право на правовий захист — негайно.

ПІДСУДНИЙ — особа, щодо якої обвинувачення розглядається на судовій стадії. Судове провадження може розпочатися за обвинувальним актом прокурора або, у справах приватного обвинувачення, за скаргою потерпілого. Отже, цей статус не обмежується справами, розпочатими за обвинувальним актом.

Право на правовий захист — негайно.

Свідок зобов’язаний з’явитися за належним викликом і давати правдиві показання, якщо закон не дозволяє відмовитися. Основні права включають:

• Відмову від показань за обставин статті 119 та від відповідей на запитання, які можуть викрити свідка або родичів, визначених статтею 121(1) Кримінального процесуального кодексу, у вчиненні злочину. Безумовного права кожного свідка відмовитися від усіх показань немає.
• Присутність адвоката при допиті та консультації з ним за статтею 122(2). Відсутність адвоката без поважної причини не перешкоджає допиту.
• Використання наявних у свідка нотаток про цифри, дати та інші відомості, важливі для показань; отримання компенсації за втрачений робочий день і відшкодування витрат; вимогу скасування актів, що порушують права й законні інтереси свідка, за статтею 122(1).
• Допит за місцем перебування свідка, якщо хвороба або інвалідність перешкоджає явці, за статтею 120(2). Допит за судовим дорученням або відеозв’язком не є безумовною можливістю виключно на вибір свідка.
• Застосування заходів захисту за достатніх підстав для встановлення реальної небезпеки, на прохання свідка або за його згодою, за статтею 123; використання передбачених законом засобів оскарження заходів щодо свідка.

По правову допомогу можна звернутися вже після отримання повістки. Застосовні права та допустимість відмови від показань залежать від процесуального статусу особи й конкретного запитання.

Правова підстава: Статті 119–123 Кримінального процесуального кодексу.

Якщо під час допиту свідок починає давати самообвинувальні показання, орган повинен припинити допит і роз’яснити права за статтею 139(7). Подальші гарантії включають доступ до адвоката, правову допомогу та переклад за виконання відповідних умов; відповідні правила застосовуються до очних ставок за статтею 143(6)–(10).

Правова підстава: Стаття 139(7)–(11) та стаття 143(6)–(10) Кримінального процесуального кодексу.

Потерпілий — фізична особа, яка зазнала майнової або немайнової шкоди внаслідок злочину. У судовому провадженні потерпілий може вступити як приватний обвинувач та/або цивільний позивач.

Юридична особа, якій завдано шкоди, — організація, що зазнала майнової шкоди внаслідок злочину. У судовому провадженні вона може вступити як цивільний позивач.

Право на правовий захист — негайно.

Потерпілий, який зазнав майнової або немайнової шкоди від злочину публічного обвинувачення, має право брати участь у судовому провадженні як приватний обвинувач.

Право на правову допомогу на кожному етапі судового провадження.

Потерпілий від злочину, що переслідується за його приватною скаргою, може порушити та підтримувати обвинувачення в суді як заявник у справі приватного обвинувачення.

Право на правову допомогу на кожному етапі судового провадження.

Потерпілий або його спадкоємці, а також юридичні особи, які зазнали шкоди від злочину, можуть подати цивільний позов про відшкодування в межах кримінального судового провадження та вступити до нього як цивільні позивачі.

Право на правову допомогу на кожному етапі судового провадження.

Особи, до яких подано цивільний позов, крім підсудного, беруть участь у судовому провадженні як цивільні відповідачі.

Право на правову допомогу на кожному етапі судового провадження.

Право на правову допомогу для захисту — негайно при застосуванні заходу процесуального примусу.

Право на правову допомогу для захисту — негайно при застосуванні примусового адміністративного заходу.

Право на правову допомогу для захисту — негайно при застосуванні примусового адміністративного заходу.

Відмова у в’їзді за статтею 14 Шенгенського кодексу про кордони є індивідуальним вмотивованим рішенням, яке повідомляється відповідній особі та підлягає застосовній процедурі оскарження. Вона не тотожна окремій забороні в’їзду й перебування. Дані про відмову вносяться до EES лише тоді, коли особа та прикордонна ситуація належать до сфери цієї системи.

По правову допомогу можна звернутися вже після відмови у в’їзді; при фактичному затриманні також діють гарантії від незаконного позбавлення волі.

Право на правову допомогу — негайно після повідомлення про відмову або отримання відомостей про неї іншим способом.

Правовий захист, допомога та представництво за заявами про притулок, статус або тимчасовий захист у Болгарії. Допомога щодо примусових адміністративних заходів: поміщення до спеціального закладу тимчасового розміщення іноземців, затримання за Законом про Міністерство внутрішніх справ або поміщення до транзитної зони чи місця тримання на пункті пропуску.

Право на правовий захист — негайно.

Право на правову допомогу для захисту — негайно з першої процесуальної дії щодо особи у зв’язку з вимогою застосувати примусові заходи медичного характеру за статтею 89 Кримінального кодексу, зокрема приводу, затримання, виклику, призначення або заслуховування судово-психіатричного експерта; в усіх випадках — не пізніше подання прокурором клопотання за статтею 427 Кримінального процесуального кодексу.

Право на правову допомогу для захисту — негайно з першої дії держави, що зачіпає права або обмежує свободу пересування, зокрема тимчасового поміщення за статтею 154 Закону про здоров’я; в усіх випадках — не пізніше клопотання прокурора або першого виклику за статтями 157–158 цього Закону.

→ Керування після вживання алкоголю або наркотиків: основний склад за статтею 343b(1) Кримінального кодексу Болгарії вимагає концентрації алкоголю в крові понад 1,2‰, установленої за передбаченою процедурою. Стаття 343b(2) окремо охоплює керування з концентрацією понад 0,5‰ після остаточного засудження за злочин частини 1. Керування після вживання наркотиків або їхніх аналогів, установленого за передбаченою процедурою, регулюється частинами 3 і 4.

→ Відмова від перевірки: кримінальна відповідальність вимагає конкретних умов статті 343b(6) — керування та відмови від перевірки після попереднього адміністративного стягнення за одну з цих дій — або частини 7 щодо відмови від перевірки чи невиконання припису про обстеження після участі в дорожньо-транспортній пригоді. За частиною 8 покарання не застосовується, якщо відмова за частиною 6 або 7 спричинена незалежними від особи обставинами. За відсутності ознак кримінального злочину слід розглянути адміністративну відповідальність за Законом про дорожній рух.

→ Керування без відповідного посвідчення або під час позбавлення права: Стаття 343v(1) вимагає керування під час відбування позбавлення права після попереднього адміністративного стягнення за те саме діяння. Частина 2 стосується повторного керування без відповідного посвідчення протягом одного року після адміністративного стягнення.

→ Незареєстровані моторні транспортні засоби та номерні знаки: можуть застосовуватися окремі склади статті 345; підроблення, знищення або пошкодження ідентифікаційного номера транспортного засобу оцінюються за статтею 345a. Не кожна технічна невідповідність становить злочин.

→ Надання моторного транспортного засобу водієві без посвідчення або після вживання алкоголю чи наркотиків: заборона міститься в пункті 1 статті 102(1) Закону про дорожній рух з адміністративними наслідками за виконання законодавчих умов. Особа, яка надає транспортний засіб, може нести кримінальну відповідальність лише тоді, коли конкретна поведінка відповідає ознакам іншого застосовного складу злочину.

→ Пригоди з потерпілими: Статті 342 і 343 застосовуються за встановлених ознак транспортного злочину. При необережному заподіянні смерті або тілесного ушкодження середньої тяжкості чи тяжкого іншими учасниками дорожнього руху, зокрема користувачами немоторних транспортних засобів, залежно від фактів також слід дослідити загальні склади статей 122 і 133.

По правову допомогу для захисту слід звертатися негайно — як особі, чия відповідальність досліджується, так і потерпілим. Застосовна редакція кримінального закону залежить від дати діяння та правила більш м’якого закону за статтею 2.

Правова підстава: Статті 2, 122, 133 і 342–345a Кримінального кодексу; Статті 102, 174 і 177 Закону про дорожній рух.

Підсудність військовим судам регулюється статтею 396 Кримінального процесуального кодексу, крім злочинів, що належать до компетенції Європейської прокуратури. Значення мають статус особи та законодавчі умови, а не лише назва злочину.

→ Військовослужбовці та інші категорії, прямо визначені статтею 396(1); для військовослужбовців діяння не обов’язково має бути вчинене при виконанні військових обов’язків.

→ Резервісти, які проходять активну службу в добровільному резерві, та особи на службі у воєнний час за пунктом 4 статті 396(1).

→ Цивільні особи на службі в Міністерстві оборони, Збройних силах Болгарії, структурах, підпорядкованих міністрові оборони, або Національній службі охорони — щодо злочинів при виконанні або у зв’язку з обов’язками, за пунктом 6 статті 396(1).

→ Цивільні особи, які є співучасниками осіб категорій статті 396(1), відповідно до статті 396(2).

Структура / судові інстанції: 1. Військова окружна прокуратура та відповідний військовий суд у Софії, Пловдиві або Сливені. 2. Військова апеляційна прокуратура та Військовий апеляційний суд у Софії. 3. Верховний касаційний суд.

Заходи забезпечення явки: звичайні заходи статті 58 слід відрізняти від спеціальних заходів статті 401 для осіб пункту 4 статті 396(1): посилений нагляд у підрозділі та затримання в казармі або звичайному місці тримання.

Право на правову допомогу для захисту виникає негайно відповідно до процесуального статусу; при затриманні — з обмеження свободи.

Правова підстава: Статті 396, 399, 401 і 405 Кримінального процесуального кодексу.

• По правову допомогу слід звертатися негайно. Слід оформити довіреність та узгодити належний захищений канал зв’язку.
• Перевірки та запити за допомогою адвоката: реалізація прав доступу, виправлення або видалення за застосовними процедурами SIS, INTERPOL/CCF та EUROPOL. Це не єдина перевірка всіх розшукових записів; доступ може бути правомірно обмежений. CCF контролює дані INTERPOL і не є кримінальним судом. EUROPOL не видає європейських ордерів на арешт.
• Червоне повідомлення INTERPOL не є міжнародним ордером на арешт. Його наслідки та повноваження на арешт залежать від застосовного права. Відсутність у відкритій базі повідомлень не доводить, що особа не перебуває в розшуку.
• Конфіденційність: інформація клієнта обробляється й розкривається лише за необхідності та з дотриманням закону й адвокатської таємниці. Правова допомога не включає ухилення від правосуддя або гарантії приховування відомостей, які закон вимагає надати.
• Право на мовчання та захист від самообвинувачення: їхній обсяг залежить від процесуального статусу. Зверніться по правову допомогу до надання пояснень або підписання документів; законодавчі обов’язки ідентифікації та явки залишаються чинними.
• Докази на користь менш обмежувального заходу: адреса, сімейні та трудові зв’язки, судові рішення й медична документація.
• Поїздки: отримайте оцінку ризику збігу зі сповіщенням та арешту за застосовною процедурою.
• Добровільна явка: правомірні організаційні заходи та зв’язок із компетентними органами через адвоката. Неможливо обіцяти гарантію відсутності арешту або певного заходу; будь-які законодавчо доступні гарантії потребують індивідуальної оцінки.

Правова підстава: INTERPOL — червоні повідомлення; EUROPOL — право доступу.

Право на правовий захист — негайно після затримання. Наполегливо рекомендується залучити двох адвокатів: одного в державі виконання, де Вас затримано, для провадження та запобіжного заходу; іншого — в державі видачі ордера або запиту для питань запевнень, правила спеціальності, строків давності, документів, гарантій щодо умов тримання, провадження й здоров’я, переговорів та можливого відкликання або зміни EAW.

Для угод у Софії 1000, Болгарія; регіоні Центральна Македонія, Греція; та регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція, з метою запобігання неналежним практикам і шахрайству з нерухомістю.

Правова допомога й консультування при зверненні до Міністерства внутрішніх справ по дозвіл на вогнепальну зброю та правове представництво при оскарженні відмови у видачі або відкликання чинного дозволу.