СВІДОК

Свідок зобов’язаний з’явитися за належним викликом і давати правдиві показання, якщо закон не дозволяє відмовитися. Основні права включають:

• Відмову від показань за обставин статті 119 та від відповідей на запитання, які можуть викрити свідка або родичів, визначених статтею 121(1) Кримінального процесуального кодексу, у вчиненні злочину. Безумовного права кожного свідка відмовитися від усіх показань немає.
• Присутність адвоката при допиті та консультації з ним за статтею 122(2). Відсутність адвоката без поважної причини не перешкоджає допиту.
• Використання наявних у свідка нотаток про цифри, дати та інші відомості, важливі для показань; отримання компенсації за втрачений робочий день і відшкодування витрат; вимогу скасування актів, що порушують права й законні інтереси свідка, за статтею 122(1).
• Допит за місцем перебування свідка, якщо хвороба або інвалідність перешкоджає явці, за статтею 120(2). Допит за судовим дорученням або відеозв’язком не є безумовною можливістю виключно на вибір свідка.
• Застосування заходів захисту за достатніх підстав для встановлення реальної небезпеки, на прохання свідка або за його згодою, за статтею 123; використання передбачених законом засобів оскарження заходів щодо свідка.

По правову допомогу можна звернутися вже після отримання повістки. Застосовні права та допустимість відмови від показань залежать від процесуального статусу особи й конкретного запитання.

Правова підстава: Статті 119–123 Кримінального процесуального кодексу.

Якщо під час допиту свідок починає давати самообвинувальні показання, орган повинен припинити допит і роз’яснити права за статтею 139(7). Подальші гарантії включають доступ до адвоката, правову допомогу та переклад за виконання відповідних умов; відповідні правила застосовуються до очних ставок за статтею 143(6)–(10).

Правова підстава: Стаття 139(7)–(11) та стаття 143(6)–(10) Кримінального процесуального кодексу.